Материалы сайта
Это интересно
Геология
2. Мінерологія нікеленосних пор вивітрювання. У порах вивітрювання ульрабазитів утворюється широка гамма [pic] селікатів, які мають промислове значення. Більшість [pic]селікатів у структурному відношенні належать до змішано- слоїстих ’амнікатам’, у меншій мірі - до слоїсто-стічкових. По вмісту [pic] серед них можна виділити власне [pic] мінерали ([pic]) та [pic]-вмісту ([pic]) різновиди відповідних слоїстих селікатів, які в звичайних умовах (поза зв’язком з [pic]-родовищ) вміщують [pic] дуже мало. У більшості випадків це [pic]-мінерали, рідше [pic] чи [pic]-мінерали. Вміст [pic] у їх решітку як показують природні спостереження та експерименти, проходить у результаті ’непосредственного’ катіонного обміну [pic] (частково [pic]) на [pic] з багатих цим елементом грунтових вод, циркулюючих у порах вивітрювання. У багатьох випадках [pic]-мінерали утворюються інфільтраційним шляхом, проходячи через стадії гелей (колоідів), які вміщують [pic] та [pic] одночасно. Існують наступні [pic]-мінерали з пор вивітрювання ультраосновних пород. І. З структурою ’сернентина’ ( + талькоподібний мінерал) 1. гарніерит [pic] [pic] - до 48% 2. ненукт (крист.) [pic] [pic] - до 20-47,7% 3. керолит [pic] [pic] - до 1,56-9,88% (Порядок мінералів відповідає їх положенню у вертикальному розтині кор вивітрювання) ІІ. З структурою бейделіта-монтморилоніта 4.ревдиніт [pic] - 17-18% 5.нонтроніт [pic] - 1,10-1,80% (головний мінерал по розповсюдженості) ІІІ. З структурою хлорита. 6.коннорит [pic] до 36% [pic] 7.шухардит [pic] до 5-6% 8.джеферизит (проміжний між хлоритом та гідрослюдою) 0,09-4,67% 9.бриндлит [pic] (у бокситах Греції) та ін. Мінерали-носії [pic]: [pic]-тальки (до 2-6%), [pic]-сениоліт (1.5-10%), [pic]-верминулит (до 2.6%), [pic]-холцедон (0.17-0.38%, [pic]-хоризонраз), [pic]-ксиломелан (0.1-0.8%), [pic]-гідрогетити та охри (до 2.2%), магемит [pic] - (0.8-1.5%) Крім вказаних мінералів, описані гінергенні ізумрудно-зелені корки в ультрабазитах о.Сумотра [pic] - заратит, а також сульфіди екзогенного генезиса. Останні виявлені на ’Юж.’ Уралі в чорних збагачених органікою глинах озерного походження та утворились за рахунок виноса [pic] з кори вивітрювання сернентинітів, розташованих поруч. Тут встановлені бравоіт [pic], виоларит [pic], милерит [pic] у асоціації з ниритом, марназитом [pic], мельниковітом. Сульфіди утворюють желвани, прожилки та тонкодисперсну вираженність. Джерелом сірки являється процес сірководневого [pic] бродіння в результаті гниття органіки в застойних водах. Це приклад типового осадження [pic] як хальнофіла на сірководневому бар’єрі [pic]. [pic] достатньо інтенсивно мігрує у іонній формі [pic], але окремі дослідники обмежують довжину міграції (4-5км). Андерлинське м-р - ’единственное’ (в СНГ) приклад концентрованого переоткладу [pic] у новій мінеральній формі. Мінерали окису та гідроокису [pic] (кінцеві продукти вивітрювання гіпербазитів) спостерігаються у всіх мінеральних осоціаціях кори вивітрювання або являються породоутворюючими, на 70-80% складаючими її верхню охристу зону. Охристі породи нікелевмістні. Вміст в них нікеля непостійний в зв’язку з нерівномірністю умов формування різних ’профилей’ вивітрювання. У ’профиле’ вивітрювання, де добре розвинені [pic] селікати, слабо розвинена зона охр та існує слабка концентрація [pic] та навпаки. У корі вивітрювання на у/о породах присутні мінерали окису та закису [pic] трьох генетичних типів: 1) остаточні або реліктові; 2) утворені в результаті вивітрювання; 3) інфільтраційно-метасоматичні, які виникли в результаті перерозподілу речовини в межах кори вивітрювання. До першого відноситься магнетит; до другого - гетит, переважно дисперсний, скритокристалічний, рідше дисперсний малеміт та гематит; до третього - магнетит, гетит, гематит та малеміт. Усі перераховані вище мінерали нікеловмістні. Сама низька концентрація [pic] (по данним Е.Н.Куземкиной, 1974) спостерігається в остаточному магнетиті склад. [pic] - 0.7%, в малеміті - до 1.5% та вище. Найбільш висока концентрація [pic] у гетита (більш ніж 2%).