Материалы сайта
Это интересно
Геология
Геохімічна характеристика, розподіл елементів групи Fe та Cu (Sc,Ti,V,Cr,Co,Ni,Cu). Sc,Ti,V,Cr,Co,Ni,Cu являються, як зазначили В.М. Голдшмідт та А.Е. Фереман характерними елементами ультраосновних та основних пород. Поводження елементів цієї групи в останній час приділяється особлива увага при рішенні питань нетрології формаційного аналіза, вияснення рудоносності ультрабазит-базитових комплексів. Так, для найбільш ранній диференціотів перидотитових розплавів характерний підвищений вміст [pic] та [pic]. В таблиці наведені середій вміст перерахованих елементів, обчислення по результатам кількістного спектрального аналіза [pic] та наближено кількістного спектрального аналіза [pic] проб керна скважин. Чітко відсліжується спеціалізованність досліджуємих масивів на [pic], середні концентрації яких перевищують відповідні кларкові значення для ультраосновних і основних пород (по О.П. Виноградову) в 1.5-3 рази, а також не рідкісний елемент [pic] (1.5-2 і більше разів).Концентрації [pic] спостерігаються біля кларка, а [pic]- декілька нижче кларка. [pic] відноситься до ведучих елементів гіпербазитів та його розподіл являється одним з показників глибинності їх формування. Середня концентрація його в дунітах і перидотитах Капітанівського, Липовеньковського та Пушковського масивів складає 0.6-0.7%, більш низькі концентрації характерні для Деринюхінського та Кумарівського масивів (0.21- 0.36%). В пироксенітах всіх масивів його менше і найбільш низькі значення характерні для амфіболітизованних перидотитів і пироксенітів і габро (0.06- 0.07%). [pic] в цих породах розповсюджений в увигляді акцесорних та рудоутворюючих хромпінелідів [pic] та ізоморфно входить в кристалічні решітки породоутворюючих піроксенів. І.І. Едельштейн та ін. відмічали відсутність виноса [pic] в процесі серпентинізації дунітів і перидотитів. Це ж випливає і із таблиці. Розподіл [pic] закономірно залежить від магнезійності ультраосновних та основних пород. Цікава зміна відношення [pic], яке (по А.Б. Фоніну) характеризує глибинність процесів становлення гіпербазитів. В цілому для дунітів та перидотитів розглядаємих масивів воно коливається від 1.64 до 0.70. Підвищені його значення характерні для дунітів Липовеньковського (1.64), Деренюхінського та Пушковського (0.85-0.82) масивів, дуніти Кумарівського масиву найбільш близькі до Капітанівських (0.69-0.70-0.73). [pic] як і [pic], являється ведучим елементом гіпербазитів. В процесі магнетичної диференціації він накоплюється в магензіальних розплавах та виділяється в силікатних формах на початкових стадіях кристалізації. Усі породи розглянутих масивів характеризуються підвищеним вмістом [pic] (табл.). Причому розподіл його в однотипових породах масивів достатньо однорідний: дуніти в середньому вміщують 2390 [pic], перидотити - 1850 [pic], пироксеніти - 660 [pic], амфиболітизованні різниці мають більш низький вміст цього елемента у порівнянні з незмінними. Процеси серпентинізації дунітів і перидотитів також видно не супроводжувались виносом [pic]. В вивчених породах [pic] присутній в силікатній (в олівінах), нікелевій та сульфідній ( у вигляді власних мінералів сульфідів [pic] та в ізоморфних домішках в сульфідах [pic] та ін.) формах. [pic] характеризується розподілом сходним як з [pic], так і [pic], відрізняючись від останнього більш витривалим вмістом і меншою залежністю від особливостей мінерального складу. Породи вивчаємих масивів характеризуються невисокими околокларіовим та достатньо рівномірним вмістом [pic]. [pic] концентрація в дунітах не перевищує 0.025%. В амфіболітизованих різницях вміст [pic] зменшується (табл.). Мінералами- носіями цього цього елемента являються темнокольорові (олівін, серпентин, пироксени, амфіболіт), в значних кількостях він відмічається в магетитах, хром............ [pic] відношення в дунітах і перидотитах коливається в достатньо вузьких межах 0.05-0.07 та помітно зрозстає в пироксенітах (0.13- 0.17) і особливо в амфіболітизованних породах (0.20-0.23), відповідно зменшенню магензійності та зростанню залізності. [pic] в породах досліджуємих масивів характеризується невисокими, часто нижче кларковими, що, взагалі, типово для хромоносних гіпербазитів (Канівський, 1973; Фонін, 1979). Декілька підвищені концентрації цього елемента відмічаються в амфіболітизованних породах Кумаровського, Пушковського, Капітанівського масивів (до 0.71%). Мінерали-носії [pic] являються [pic]. Концентратором [pic] в пироксенітах та габроїдах являється ільменит. Процес серпентинізації не супроводжується привносом-виносом [pic], але амфіболітизація перидотитів супроводжується мабуть, деяким привносом цього елемента, про свідчать вищеописані підвищення вмісту. В магматичному процесі [pic] зв’заний з [pic]. Тому відношення [pic] зокономірно зростає в генетично зв’язаних різновидах пород усіх 5-ти розгл. масивів (табл.): в гіпербазитах це відношення більш низьке (0.20-0.39), а в габроїдах досягає 6.11-6.7 [pic] геохімічно тісно пов’язаний з [pic] та [pic]. В нижче та ............. кількостях він присутній в дунітах та перидотитах 30-40, інколи 60-80 [pic] (Кумаровський, Пушковський масиви), в пироксенітах і особливо габро його вміст підвищується. Весь [pic] розсіюється у вигляді ізоморфних домішок в темнокольорових та рудинних м-лах, носіями його являються пироксени та амфіболи. [pic] відноситься до типових халькофінів та досить широко розповсюджена в гіпербазитах та габроїдах. В дунітах і перидодитах розглянених масивів середні концентрації відповідають або слабко перевищують клорк (Липовеньковський масив). Найбільш високий вміст спостерігається в пироксенітах та габроїдах (130-140 [pic] ), а на окремих ділянках з сульфідною мінералізацією до 0.1-0.2%. Носіями [pic] являються породоутворюючі [pic] та рудні м-ли (хром........., магнетит), а концентратором - халькоперит [pic]. Серпентинізованні та незмінені дуніти та перидотити характеризуються однаковим вмістом [pic]. Процеси амфіболітизації призводять до накопичення [pic] (табл.) [pic] являється типовим розсіяним елементом, який в земній корі концентрується в ультраосновних і основних породах. Розподіл вмісту [pic] в дунітах та анодунітових серпентинітах усіх 5-ти розглядаємих масивів достатньо однорідний та близький до клерну (5-6 [pic]) (табл.). Але з зростаннім залізнистості, в пироксеннітах, габро-коритах і габро- амфіболітах концентрації помітно збільшуються (до 38-43 [pic]), перивищуючи кларкові рівні. Декілька підвищені його концентрації відмічаються в перидотитах Деринюхінського, Кумарівського, Пушковського масивів (11-14 [pic]), в пироксенітах Капітанівського масиву (32 [pic]). Концентрація [pic] в породах залежить від їх мінерального складу і вмісту його в м-лах. М-лами- носіями цього елемента являються [pic] та [pic].