Материалы сайта
Это интересно
Геология
Висновки. Усі розглянуті масиви розміщуються в межах одної структурно-тектонічної зони. Усі роглянуті масиви мають близький нетрографічний склад - дуніти, перидотити, анодунітові і аноперидотитові серпентиніти при підкореному значенні пироксенітів та габро-амфіболітів. Усі масиви мають площадні кори вивітрювання нонтронітового типу, які залягають на серпентинітах у вигляді плаща, покриваючого значну частину масивів. Площадна кора вивітрювання - неправильна лінзовидна залеж, витянута в Півн.-Зах. напрямку, згідно загального простягу масива. Загальна довжина рудного тіла 850 - 900 м., ширина 20-220 м. Нікелеві руди як промислові так і забалансові приурочені головним чином до зони хлорит- нонтронітових пород і рідше до низів зони охр та бурих залізняків. Потужність її залежить від степеня ерудованності і коливається від 3-5 до 25 м. у всіх розрізах розвитку зони охр. Основною продуктивною частиною кор вивітрювання являється зона нонтронітів. Підвищення [pic] в вертикальному профилі вивітрювання більшості розглянених масивів - Деринюхінського, Липовеньковського, Пушковського подібне Капітанівському масиву. Концентрації [pic] в продуктивній зоні кори вивітрювання 0.76-1.34% для Деринюхінської, 0.83-1.58% - Липовеньковської, 1.18-1.83% - Пушковської ділянок близькі до тих же для Капітанівського масива (0.78-1.63%). Кори вивітрювання цих масивів являються потенціально перспективними площами для розширення мінерально-сировинної бази Побужського нікелевого завода. Перспективність їх визначається площею розвитку кор вивітрювання на території окремих ділянок. Для Деринюхінської ділянки це площі біля 4 [pic] при потужності 1-22.7 м., при середній 4.5 м. виділяються дві продуктивні зони протяжністю біля 1400 м. при ширині від 50 до 500 м. На липовеньковській ділянці підвищення концентрації [pic] виявлені на площі, яка має неправильну форму витянуту в півн.-зах. напрямку, форму, відповідаючу формі серпентинітового масива. Довжина «продуктивної» зони до 1350 м. при ширині 40-320 м. та потужності 1-26м. На Пушковській ділянці площадні кори утворюють слабовитянуті в півн.-зах. напрямку та субмеридіанальному напрямку тіла, яке відповідає формі масивів. Пртяжність тіл 240-450 м. при ширині 50-240 м. та потужності 1-22 м. (середня потужність - 5.9-6.5 м.) Не являться цікавими поки кори вивітрювання Кумарівської ділянки, де не встановлено промислово інтересних концентрацій [pic]. 5.Потенційні руди площадних кор вивітрювання - комплексні. Середній вміст компонентів: [pic] - 0.77-0.93%, [pic] - 0.037%, [pic] - 28.5%. 6.Пошуки нікеленосних кор в районі Середнього Побужжя продовжуються профілями скважин, одиночними скважинами, з використанням геофізичних методів (електро- магніторозвідки). Лінійна кора вивітрювання вскрита поруч скважин в межах Деринюхінської, Липовеньковської, Пушковської ділянок. Лінійна кора пов’язана з зонами тріщиноватості, розвиненої поблизу або на контакті інтрузій основних та ультраосновних пород з вміщуючими породами. Потужність зон тріщиноватості коливається від 10-20 до 80-90 м. Тріщини в багатьох випадках мають вигляд звужуючихся донизу полостей, в верхній частині переходять в площадну кору вивітрювання. Глибина розвитку промислового [pic]-орудення 100-200 м., середня біля 130 м. Серед утворень лінійної кори найбільш широко розвинені охри, охристо- кремністі породи і нонтроніти. Підвищенний вміст [pic] встановлений у всіх літологічних різновидах, але найбільш багаті концентрації (як і в корах площадного типу) пов’язано з хлоритовими породами. Зменшення ролі нонтронітів і заміна їх інтенсивно обохренними продуктами вилужування серпентинітів в лінійній корі пов’язано з тим, що в умовах виликого притока води, в тріщинних зонах утворювалось більш кисле середовище, яке перешкоджало осадженню [pic] в формі силіката і перехода його в форму гідроокислів. Вивільнюючісь [pic] і [pic], попадаючи в більш низькі горизонти, тобто в умови більш лужного середовища відкладались у формі гідросилікатів [pic], а при збільшенні лужності - в формі гідросилікатів [pic]. В лінійних корах вертикальна зональність виражена слабо. Рудою в лінійній корі служать, взагалі, охристі, охристо-кремністі утворення з підкореним значенням нонтронітів. Форма охристих утворень неправильна, з лінійною витянутостю вздовж тектонічної зони. Потужність їх вкрай непостійна і коливається в широких межах від 1-2 до 30-40 м. Таким чином, район Середнього Побужжя має значні запаси та ресурси силікатного [pic] і [pic]. Крім того, анодунітові серпентиніти придатні для виготовлення форстеритових, а з додаванням хроміта - форстерит-хромітових вогнеупорів. В окремих випадках охристі породи можна використовувати як мінеральні фарбуючі пегменти. Остаточне накопичення бурих залазняків облагорожені деякими елементами [pic] і можуть розглядатися як природно-’легированные’ [pic]-руди, зокрема як слабо ’легированные’ та ’легированные’ [pic] та [pic]-залізні руди наприклад, для виробництва ’окатышей’.